обручати
Смотреть что такое "обручати" в других словарях:
обручати — а/ю, а/єш, недок., обручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех. Відправляючи шлюбний обряд, одягати молодим обручки; одружувати … Український тлумачний словник
обручати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заручати — і обручати Здійснювати заручини, благословляючи наречених вінчальними перснями … Словник церковно-обрядової термінології
обручити — див. обручати … Український тлумачний словник
заручати — заручити (оголошувати кого н. нареченою й нареченим), обручати, обручити; єднати (вести розмови з кимось про заміжжя дочки, онуки тощо) Пор. одружити … Словник синонімів української мови
одружити — одружувати (з ким, на кому й без додатка з єднати шлюбом чоловіка з жінкою), поєднати, поєднувати (кого з ким), спарувати, пристроїти, пристроювати, о(б)крутити, о(б)кручувати; оженити, поженити (парубка, чоловіка); видати, видавати (дівчину,… … Словник синонімів української мови
